Gent Regger
декабрь 2017.
977

Существует ли украинский мат?

Ответить
Ответить
Комментировать
1
Подписаться
2
1 ответ
Поделиться

Украинские "матерные" слова существуют и, в основном, похожи на русские. Чтобы убедиться в этом, достаточно прочесть письмо запорожцев турецкому султану. Среди прочих ругательств, там есть два "матерных" выражения: «нашого хуя крюк» и «мать твою вйоб». В то же время, остальные ругательства "письма" не связаны с матом, хоть и являются весьма заковыристыми.

Это не случайно. В прошлом (по крайней мере, до конца 17 века) среди украинцев не было принято ругаться именно матом. В бранной речи использовались, в основном, слова "чёрт" (укр. - «чорт», «дідько»), "свинья" («свиня» - читается как "свыня" ), "собака" («собака», «пес» - читается как "пэс") и пр. в том же духе, включая прилагательные от этих слов. Из частей тела чаще "матерных" употреблялась в качестве ругательства "жопа" (укр. - «срака», «дупа» и т. д.) и слова, связанные с дефекацией, например - "гамно" (укр. - « гiмно», «лайно»). 

Распространение использования именно мата произошло в последние пару столетий. Возможно, под влиянием русского языка и самих русских. По моим личным наблюдениям (естественно, выборка не репрезентативна), живущие в Украине люди с родным украинским намного реже матерятся, чем их соседи с родным русским. И это не связано даже с культурным или образовательным уровнем. (Кстати, мой родной язык - как раз русский, если что.)

Ниже - цитата из украинской Википедии, статья "Ненормативна_лексика".

Ненормати́вна ле́ксика (також матюки[1], нецензурна лексика, обсценна лексика, лихослі́в'я) — табуйована (неприпустима) лексика, яку мовці сприймають як відразливу, непристойну. ... 

Термін

Слово «матюки» (рос.мат), очевидно, пов'язане зі словом «мати»: воно часто є елементом лайки — як цілком цензурної, так і вельми непристойної. Б. Грінченко в свому «Словарі української мови» перекладає матюк російським висловом «брань въ мать», а матюки гнути — «ругаться по матери»[4].

Історичні корені

Лихослів'я або лайка, як частина ненормативної лексики, має коріння в релігійних віруваннях людей — звідси і слово «лихослів'я», за вимову якого мало статися певне лихо, кара Божа. ... 

Релігійні корені лайки спостерігаються також і в Україні, наприклад, за свідченням османського мандрівника Евлія Челебі, що відвідав Україну 1657 року, найпоширенішими лайками того часу були «чорт», «дідько», «свиня» і «собака».[6][7] Це підтверджується великою кількістю українських лайок на кшталт:

  • сто копанок чортів тобі в печінку
  • під три чорти
  • бодай тебе чорти вхопили
  • а, собача кров!
  • ах ти свиняче рило!
  • дідька лисого…
  • дідько б його взяв (вхопив)!
  • де його чорти понесли?

Також у відношенні до інших табу суспільства можна прослідкувати появу образливих, брудних висловів пов'язаних зі статевими органами чи функціями організму. ... Доволі часто користувалися ненормативною лексикою в саме такому контексті й українські козаки. Одним з прикладів вживання принизливої лайливої лексики можна знайти у відомому листі Запорозьких козаків турецькому султану, написання якого, зобразив у своїй картині Ілля Рєпін.

  • «Ти, султан, чорт турецкий, і проклятого чорта брат і товариш, самого Люцеперя секретар. Якій ты в чорта лицарь, коли голою сракою їжака не вб'еш. Чорт висирае, а твое війско пожирае. Не будешь ты, сучий ты сине, синів християнських під собою мати, твойого війска мы не боїмось, землею і водою будем битися з тобою. Вавилоньский ты кухарь, Макидоньский колесник, Іерусалимський бравирник, Александрійський козолуп, Великого и Малого Египта свинарь, Армянська злодиюка, Татарський сагайдак, Каменецкий кат, у всего світу і підсвіту блазень, самого гаспида внук и нашого хуя крюк. Свиняча ты морда, кобыляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою вйоб. От так тобі запоріжці висказали, плюгавче. Не будешь ти і свиней християньских пасти. Теперь кончаемо, бо числа не знаемо і календаря не маемо, місяц у небі, год у книзі, а день такий у нас, який і у вас, за це поцілуй в сраку нас! »

Відомості про особливості лайки запорожців зі слів 78-річного мешканця Нових Кодаків Мартина Кравця-Заїки 1887 року записав український дослідник Яків Новицький:

  • ««Покійний запорожець Берлим розказував, шо у них не було оцего поганого звичаю лаяться, так, як тепер: тепер мала дитина і та гне по матірщині; все це зайшло до нас від кацапів… У запорожців — «єретичий син», «єретича душа», «скурвий син», «копанка, або сто копанок чортів» — це найбільша лайка. Вони більше через цю лайку та розпутство і перебралися із Половиці в Михайлівку та Краснополь".[8] »

Культурні особливості

Ненормативна лексика загалом, і брудна лайка зокрема, має чіткі культурні особливості для кожного народу, що він її використовує. ...

У цьому контексті українські лайки, як правило, пов'язані з задоволенням природних функцій організму та продуктами дефекації (т. зв. копроректальна лексика). ...

Центральним і найуживанішим є слово «срака», яке історично вживалося і вживається в безлічі контекстів, починаючи від декількох варіантів посилання опонента «в сраку» до фізичного пред'явлення дупи як останнього аргументу в горезвісних сільських сварках. Це слово продовжує цілий синонімічний ряд такого типу:

  • гімно,
  • гімно собаче,
  • гімнюк (гімнючка),
  • засранець (засранка),
  • серун (серуха),
  • дристун,
  • бздюха, бздюх

Однак українські лайки, хоч і багаті на велику кількість огидних слів, ними далеко не обмежуються. Частим і часом не менш принизливим, але дуже колоритним, є використання різного роду прокльонів, які, як правило, супроводжуються словом «А щоб ти» та «бодай» (Боже дай):

  • А щоби нижче пояса зціпило за пупа…
  • А щоби пуп той вилисів, як від маку ступа…
  • А щоб тобі чорне було…
  • А щоб тобі відмовили, як чогось попросиш…
  • А щоб твоєю мордою просо молотили…
  • А щоб твоя дружинонька з кумом повелася…
  • А щоби твоя срака по шву розійшлася…
  • А щоб ти щастя не знав…
  • А щоб ти лу́снув…
  • А бодай те кров нагла залляла…
  • А щоб тобі заці́пило…
  • А бодай тобі повилазило…
  • А бодай тобі закла́ло…
  • А щоб ти не діжда́в…
  • А най тебе качка копне!
  • А щоб ти гімна наївся!
  • А щоб ти всра́вся, як маленький був…
  • А щоб вам пусто було́…
  • А щоб тебе підняло і ге́пнуло (вертіло)…
  • А щоб тебе грім побив…
  • А щоб тебе злидні обсіли…
  • А щоб йому голова облізла…
  • А бодай тебе чорти вхопили…
  • А щоб ти падло дристало та й дристало…
  • А шоб тобі булька з носа вискочила…
  • А щоб тебе муха вбрикнула…
  • А шоб тебе колька сколола…
  • А щоб тобі курка на ногу наступила…
  • А щоб тобі рачки лазити…
  • А щоб ви згинули…
  • А бодай ти скис!
  • А щоб ти сказився!…
  • А щоб тобі черево лусло!
  • А щоб ти здох!
  • А бодай ти смоли в пеклі напився!
  • А бодай в тебе в роті пір’я поросло…
  • А щоб тобі рука відсохла!
  • А щоб тебе смерть у могилу забрала!
  • А щоб тобі світа білого не бачити…
  • А щоб тобі крові свого батька напитися…
  • А щоб тобі хуй відпав, та яйця спухли!
  • А щоб ти до ранку не дочекав…
  • Аби тобі усе клином було!
  • А щоб тебе чорти в пеклі смажили…
  • А бодай тобі у горлі кістка стала!
  • А щоб тобі чорт кумом став…[10]

. . . 

Основні лайливі слова

Блядь

Уживається як лайливий вигук і як позначення повії, розпусної жінки. У цьому значенні відоме всім східнослов'янським мовам, де здавна також мало другий смисл — «людина в омані», «єретик» (давньорус.блѧдь — «обман», «повія»). ... 

Пизда

Уживається щодо жіночих статевих органів, як піхви, так і вульви, а також як складова багатьох лайливих зворотів. Від нього утворені також різноманітні непристойні прикметники, дієслова і прислівники. Слово «пизда» відоме всім слов'янським мовам: біл.пізда, рос.пизда, пол. , чеськ. і словац.pizda, хорв.pízda, серб.пи́зда/pízda, словен.pizda. Також запозичене у румунську та молдовську мови (pizda/pizdă)[14]. ... 

Поширена етимологізація слова «пизда» як похідного від слова «пісяти» («мочитися») є помилковою; вимова «пізда» є росіянізмом.

Їбати

Слово «їбати» («здійснювати статевий акт») також відоме всім слов'янським мовам: біл.ябаць, рос.ебать, еть, болг.еба́ («здійснюю статевий акт»), мак.е́бе (так само), серб.јѐбати/jèbati, хорв.jèbati, словен.jébati, пол.jebać, чеськ.jebat, словац.jebať, словінц.jåbac, верх.-луж. jebać, ниж.-луж. jebaś. Походить від праслов. *jebati («злягатися», «здійснювати статевий акт»), яке у свою чергу, виводиться з праіндоєвропейського *h₃yebʰ-[21][22]. Це слово первісно мало значення «входити», «проникати», пізніше воно звузилося до «проникати у жінку», «здійснювати статевий акт». ... 

Хуй

Відоме більшості слов'янських мов: біл. , болг. і рос.хуй («статевий член»), пол. , чеськ. і словац.chuj (так само), кашуб.chùj (так само)[24]. Означає чоловічий статевий член, може також уживатися як непристойне щодо чоловіка, а також утворює похідні прикметники, дієслова й прислівники з найрізноманітнішими значеннями. Те ж саме стосується і його евфемізмів — «хер» і «хрін». Походить від прасл.*xujь («статевий член»)[24]. ...  Поширене виведення від праіндоєвроп. кореня *skēu- («різати», «дряпати»; помилкове тлумачення — «бути гострим») необґрунтоване. Безпідставні також гіпотези його неслов'янського походження, наприклад, зі східних мов (монг.хуй — «піхви», «футляр», «оболонка»).

Хер

Слово «хер» (як лайливе) є запозиченням з російської мови. Первісно будучи слов'янською назвою літери Х (в українському варіанті мало бути «хір») тепер багато ким вважається непристойним, бо його здавна уживають як евфемізм слова «хуй»: замість всього слова вимовляли назву його першої літери[28][29][30]. Після виходу слов'янських назв букв з широкого ужитку сприймається виключно як лайливе й у такому значенні було запозичене до української мови. Його семантика повністю повторює семантику слова «хуй».

Див. також: Хір

Мудак

«Мудак», «мудило» — лайливе позначення тупої людини. На заході України засвідчена також форма — «мудьо» («відлюдник», «мовчун»)[31]. Варіант «мудак», ймовірно, запозичений з російської (морфологічно ідентичне слову дурак — «дурень»). Походження слова вимушує припустити дві версії. Згідно з даними «Етимологічного словника української мови» це слово утворене від слова «мудо́» («чоловіче яєчко»), відомого всім слов'янським мовам: рос.мудо, болг. мъдо, стцерк.-слов.мѫдо (частіше у двоїнімѫдѣ), серб.му́до/múdo хорв. múdo, словен. módo, чеськ. moud, словац. múd᾽, múdie, пол.mądа (у жіночому роді), верх.-луж. і ниж.-луж. mud, mudźe, полаб. mǫ́dа (множина). ...  Проте, виходячи з семантики слів, «мудьо», «мудило», «мудак» скоріше слід пов'язати з давньоруським дієсловом моудити («баритися», «гайнуватися», «зволікати»), відомого й в інших слов'янських мовах (стцерк.-слов.моудити, мѫдити, рос.мудить, пол.mudzić). Інші паралелі: болг.муден («повільний»), верх.-луж.komuda («зволікання»), а також рос.медленный («повільний»)[34]. Первісне значення, певно — «вайло», «телепень», «тюхтій».

Ненормативні запозичення

... Останнім часом досить активне запозичення ненормативної лексики відбувається і з англійської мови. Це обумовлене передусім великою популярністю окремих зразків американської культури в вигляді фільмів, комп'ютерних програм, музики тощо. Прикладами таких недавніх запозичень є слова «фак», «фак офф», «мазафака»[36].

... слід зазначити, що хоч використання мату як лайки дійсно в значній мірі запозичене, але самі лайливі слова в абсолютній більшості є питомо українськими, а не російськими чи татарськими запозиченнями[44]. Збіг їх з російськими є природнім, оскільки в основному це слова дуже давнього походження, що виводяться ще з загальноіндоєвропейських коренів.

Використання в Україні

Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, публічне вживання нецензурної лайки може розцінюватися як дрібне хуліганство (стаття 173), що карається штрафом або адміністративним арештом.

12
0
Прокомментировать
Ответить